Організувати продуктивну систему автоматичного поливу ділянки можна лише на основі грамотного планування. Це дозволить уникнути можливих помилок та недоліків, знизити витрати води.
Коли справа доручена професіоналам, проектування автополиву буде виконано з урахуванням особливостей ландшафту, розташування будівель, побажань замовника та його фінансових можливостей. В результаті клієнт отримає план ділянки із розробленою поливною системою.
Розробка проекту системи автоматичного поливу проводиться у кілька етапів
- Складання докладного плану ділянки із зазначенням розташування будівель, доріжок, огорож. Точний план дозволяє організувати оптимальну зрошувальну систему.
- Виокремлення окремих зон поливу. На цьому етапі проектувальники виходячи з діаметра труб розраховують необхідну кількість клапанів. Саме через клапани надходить певну кількість води, достатню для зволоження виділеної зони.
- На основі пропускної здатності труб та необхідної щільності поливу підбирається кількість дощувачів.
- Планування основної магістралі з огляду на можливість доступу до неї.
- Підбирає основне обладнання, до якого відносять контролери, насос, ємності.
- Оформлення власне проектної документації з урахуванням нюансів експлуатації та технічного обслуговування.
- Розрахунок матеріальних витрат на обладнання та монтажні роботи.
За бажанням замовника проектувальники можуть додатково скласти рекомендації щодо сезонної консервації системи та нанести попередню розмітку на ділянці.
Види обладнання для автополиву
Автоматичний полив території забезпечується комплектом для поливу. Кожен компонент виконує свою специфічну функцію.
- Джерело одержання води. Вододжерелом можуть стати свердловина або колодязь, ставок або система водопроводу. Для страхування від перебоїв із подачею води рекомендують використовувати накопичувальні ємності. Об’єм ємності розраховують на етапі проектування.
- Насос подає воду під необхідним тиском. Для захисту від можливих перепадів напруги електроенергії насос має бути обладнаний спеціальним захисним блоком. Потужність насосного обладнання підбирається, виходячи з площі всієї ділянки в цілому, кількості зон поливу та необхідності підйому води на певну висоту.
- Клапани електромагнітні подають воду до поливальних голівок і регулюють тиск води. Їхня кількість визначається кількістю зон поливу.
- Водозабірну колонку монтують на магістралі для відведення води на додаткові потреби. Її використовують незалежно від того, працює зараз система автополиву чи ні.
- Трубопровід складається з основної магістралі та бічних відведень. По магістралі вода надходить під тиском від вододжерела. А бічні труби передають воду до дощувачів. Тиск у них виникає лише після включення системи.
- За допомогою пульта керування регулюється весь процес. Потужність пульта залежить від того, скільки виділено зон поливу.
- Призначення поливальних головок або пристроїв для краплинного поливу – поливати рослини. Їх обирають залежно від того, що планується поливати. Від вибору головки-спринклеру залежить висота поливу, сектор, дальність і радіус подачі води.
Монтаж обладнання на ділянці
Професійний монтаж обладнання раціональніше здійснювати до того, як ділянка остаточно оформлена. Який би варіант поливної системи не вибрав клієнт, знадобиться зняття певної кількості ґрунту для прокладання труб. Акуратно знятий дерен після завершення трубопроводу укладається на колишнє місце.
Після монтажу автополиву проводиться пробний запуск. Перевірка дозволяє виявити неполадки та оперативно усунути їх.