Обробка та полив саду, городу або невеликої присадибної ділянки стане набагато простіше, якщо використовувати автоматичні системи поливу (зрошення). Адже не завжди є можливість вручну обробити всю ділянку. До того ж, автоматичний полив має певний режим і добре підійде не тільки для поливу відкритих ділянок, але і теплиць.
Автоматична система поливу включає ряд необхідних комплектуючих: електричного насоса, трубопроводу і контролера. Це загальний механізм автополиву, однак, у різних модифікаціях також присутні додаткові шланги та дощувачі (насадки для розсіювання води), які можуть мати найрізноманітніше розгалуження, все залежатиме від площі зрошуваної території та виду системи зрошення.
Автоматичні системи поливу мають свої види:
Краплинний. Назва говорить сама за себе. Полив (зрошення) відбувається за допомогою встановлення так званих «крапельниць», які безперервно видають за невеликою кількістю води (по краплині) з певним інтервалом у часі. Такий вид автоматичних систем поливу дуже добрий для теплиць, тому що волога там постійно повинна підтримуватися, однак і не перевищувати задані норми, щоб рослина не почала гнити.
Роторний. Цей вид автополивальної системи ідеально підходить для зрошення великих площ. Тут регулюється режим подавання води. Вода який завжди б’є великим натиском, лише у заданому режимі. Ця система добре зрошує і насичує ґрунт, проте через досить сильний струмінь, вона зовсім не підходить для поливу клумб та молодих рослин із тендітним стеблом.
Віяловий. При установці даної системи автоматичного поливу також використовуються всілякі насадки (дощувачі), які добре розсіюють воду, подібно до віяла. Цей спосіб чудово підходить для зрошення клумб з декоративними рослинами, а також ділянок з молодими рослинами, які мають тендітну структуру стебла.
Монтаж автоматичної системи поливу
Встановлення (монтаж) автополивальної системи потребує складання попереднього плану або креслення її розміщення, визначення площі поливу, а також джерела водозабору. Примітивні поливальні системи можна сконструювати самостійно, проте за наявності великих масштабів краще звернутися по допомогу спеціаліста.
Маючи попередній план розміщення труб та всі необхідні матеріали, необхідно простежити за правильним та точним з’єднанням усіх комплектуючих. Від точки водозабору необхідно прокласти трубопровід, причому тут потрібно звернути особливу увагу на глибину їхнього розміщення щодо поверхні землі. Глибину потрібно регулювати відповідно до наявних додаткових вивідних шлангів, щоб вони не були надто близько до поверхні, щоб уникнути їх засмічення. За бажання трубопровід можна пустити по поверхні землі.
Трубопровід з’єднується з електричним насосом та контролерами, за допомогою яких можна задавати режим, частоту та рясність поливу.
Автополивальна система готова до використання. Не варто також забувати про профілактичні технічні огляди системи. Вони допоможуть забезпечити використання механізму багато років.