У більшості випадках, вапняковий (артезіанський) горизонт є водонапірним, і по закінченні буріння, рівень води в свердловині встановлюється на певній глибині. Нерідкі випадки, коли при свердловині, глибиною 100 м. насос завантажується на 30-40м. У деяких районах області бувають випадки самоізліва, коли під тиском водоносного шару вода, з пробуреної свердловини, виливається на поверхню.
Критерієм вибору насоса і завантаження його на потрібну глибину, служить визначення статичного і динамічного рівня води в свердловині, які виявляються в процесі проведення бурових робіт. Після закінчення буріння, Ви отримуєте паспорт свердловини, в якому прописані всі параметри вироблених робіт, глибина свердловини, діаметр труб, дебіт свердловини, статичний і динамічний рівень води, а так само рекомендації щодо завантаження свердловинного насоса.
Статичний рівень – це рівень води в свердловині, в стан спокою, коли водозабір зі свердловини не проводиться.
Динамічний рівень – це сталий рівень води в свердловині при активному водозаборі.
І статичний, і динамічний рівні вимірюються від поверхні грунту до дзеркала води в свердловині.
Дебіт, або продуктивність свердловини – це об’єм води, який свердловина може дати за одиницю часу. Дебіт вимірюється в куб.м/год, л/сек., Л/хв., Л/добу і т.п. Саме він, в першу чергу, визначає можливість установки свердловинних насосів з тими чи іншими характеристиками.
Необхідно розуміти, що при облаштуванні свердловини на воду, вибір водоподьемного обладнання відіграє вирішальну роль у довговічності та надійності роботи всієї системи водопостачання