Праця на городі чи саду – справа важка, але вдячна. Результатом таких робіт стануть смачні та корисні фрукти-ягоди, виростити які без регулярного зрошення не вдасться. Щоб полегшити свою долю, багато городників влаштовують на ділянці краплинний полив. Важливо, що така система може бути і дорогою, якщо передбачається автоматичне зрошення рослин, і доступною за ціною, коли функціонує найпростіший набір спеціалізованих елементів.
У чому переваги системи краплинного поливу рослин?
Облаштування на дачі автоматичної системи краплинного поливу полегшує працю людини, вивільняючи час на виробництво інших корисних для саду маніпуляцій або просто на відпочинок.
Крім того, подібне зрошення добре тим, що:
- полив буде рівномірним, з урахуванням потреби у волозі конкретних рослин;
- можлива організація регулярного зрошення, у тому числі за відсутності господаря ділянки;
- вода надходитиме безпосередньо до коріння рослин, при цьому родючий верхній шар грунту буде збережений (відсутність вимивання);
- завдяки збереженню структури плодоносного шару, розпушування грядок можна проводити рідше;
- можливе встановлення потрібних режимів поливу (обсяг вологи, періодичність, час доби);
- система зрошення може бути доповнена блоком для внесення рідких добрив (живлення та полив рослин здійснюватимуться одночасно).
Системи автоматичного зрошення грядок, якими вони бувають?
Щоб підібрати правильну систему зрошення, потрібно враховувати особливості висаджених дільниці рослин.
Поверхневе зрошення. Це досить проста система, основу якої становить шланг, що подає воду, прокладений безпосередньо по грунту. Джерелом вологи може стати як центральний водогін, так і розташоване поблизу озерце або наповнена водою ємність. Плюси конструкції – простота та зручність, мінуси – для деяких культур поверхневого зрошення може виявитися недостатньо.
Крапельний полив. Дана система економно витрачає воду, подаючи вологу малими порціями безпосередньо до коріння рослин. Одночасно з поливом може виконуватися підживлення (за допомогою рідких добрив). Є можливість керувати процесом зрошення: для цього існують регулювання напору рідини, що подається, і встановлення періодичності її подачі. До речі, такі системи нерідко монтують у теплицях. Чому? В умовах замкнутого простору дуже важливо встановлення режиму, що підтримує оптимальне співвідношення вологості повітря і ґрунту (щоб не допустити розвитку хвороб у культур, що вирощуються).
Система дощування. Для її облаштування на ділянці встановлюють спеціальні пристрої – дощувачі (або спринклери). До таких розпилювачів підводять воду. При включенні системи починається зрошення прилеглих до приладника земель. Найчастіше такі конструкції монтують на клумбах та газонах, а іноді – і на полуничних плантаціях.
Внутрішньоґрунтовий полив. По суті, це система краплинного поливу, в якій стрічки для подачі води розташовуються в надрах землі – на глибині 30…70 см. По ділянці прокладають систему трубок з отворами, що підводять вологу безпосередньо до коріння культурних рослин. Ці конструкції також заощаджують воду. Зазвичай їх монтують там, де зростає маса зелених насаджень.
Можливості для подачі води до системи зрошення
Зрошувальна система може забезпечуватися водою по-різному.
Зокрема, можливі:
- механічний спосіб – людина вручну запускає/перекриває потік води і сама регулює тиск;
- напівавтоматична методика – участь працівника необхідно лише на початковому етапі в момент подачі рідини в
- загальну магістраль, тоді як інші параметри зрошення встановлені;
- повна автоматизація – момент старту та завершення поливу задається людиною заздалегідь (можливе використання спеціальних датчиків зволоження ґрунту).
До речі, організувати на ділянці систему внутрішньоґрунтового або краплинного поливу дбайливий господар може й сам. Щоправда, ця справа потребує продумування та послідовного подолання низки етапів. Майстерному городнику доведеться: здійснити планування, скласти креслення, прокласти систему труб, підключити подачу води і перевірити працездатність усієї конструкції. Вибір конкретного способу зрошення і вибір ступеня автоматизації поливу перебуває у компетенції господаря. Найчастіше прийняте рішення обумовлено потребами та матеріальними можливостями домовласника.